1) жадібність; 2) лінь; 3) зрада (непорядність, нечесність). Не хочу бути моралізатором, але правди нікуди діти - проблеми наші лежать, перш за все, в площі моралі. А потім вже все інше, звідси виростає.

Дуже прості: 65% відстотків ми заробляємо рекламою, 35% - реалізацією продукції (газет).

Звісно, і газета «Панорама», і наші сайти готові виступити партнерами такого еко-проекту, тим більше, що колись ми стояли у витоків акції «За життя без сміття», яка, щоправда, завершилася, коли розгнівані люди почали масово телефонувати до редакції і вимагати терміново прибрати від сміття ту чи іншу дільницю біля річки. Нічого навіть слухати не хотіли про те, що ми ж волонтери і т.п.
Але це не привід опускати руки, потрібно зробити наступне:
- постійна активна інформаційно-розяснювальна компанія міської влади, фірм, що працюють на ринку вивозу ТБО спільно з екологічними громадьскими організаціями, яка включатиме пропаганду серед дітей та молоді та активну наглядну агітацію та ін.;
- розміщення баків для сміття на місцях відпочинку;
- регулярна підтримка чистоти берегів у вигляді подібних акцій.
Тобто якщо слідувати певному плану, то через деякий час ситуація має покращитися, наразі, це значно краще, ніж не робити нічого.

Вважаю, виборче українське законодавсто щодо виборів достатньо демократичним, точніше, таким, яке максимально сприяє волевиявленню громадян. Натомість кожні вибори – це технічний аврал з точки зору роботи виборчих комісій, і от тут би потрібно було б внести суттєві правки.

Згоден з вами. Думаю, що всю цю енергію потрібно направити в конструктивне русло, наразі, потрібно створювати громадські організації на кшалт «Громадського Контролю», які б могли виконувати функції контролю за владою та продукувати цікаві ідеї, що могли б корисно впливати на життя громади. Ідей, які б можна будо реалізувати за зовсім невеликі кошти, дуже багато, але те, що суспільство мусить не послаблювати свою хватку щодо влади – це однозначно.

Не розумію, хто пише і про що саме йдеться, вибачте.

Кожного дня бачу цей жах в центрі міста – розбитий асфальт, калюжі, ями, залізний коробок колишнього кафе «Кобзар» (давайте подякуємо колишньому керівництву міста за «далекоглядну і прозору» політику приватизації), розворочений дитячий майданчик, на якому постійно хтось або курить, або бухає, купу машин, які стоять у вашому дворі, череду машин, які їдуть через ваш двір. Дана територія потребує негайного вирішення, перш за все, інфраструктурного, але все, я так розумію, впирається, по-перше, в ігнорування цієї проблеми владою, по-друге, в розвалини «Кобзаря». Було б правильно і логічно одночасно з відбудовою цієї розвалюхи навести лад навколо, але колишня міська влада не подбала про те, щоб окреслити покупцю «Кобзаря» терміни по розбудові, тож так він може стояти і до кінця світу, але, не виключено, що ремонт почнеться і завтра. Таким чином будь-які роботи через будівництво на місці «Кобзаря» нової будівлі (наприклад, дитячого кафе) перетворяться на марно витрачені кошти. Повторююсь, все це відбувається через абсолютне безвідповідальне рішення міської влади про передачу «Кобзаря». Єдине, на що можна, певне, розраховувати мешканцям – на перекриття бетонними блоками прибудинкової дороги. Щиро співчуваю.

Дякую за побажання, здоровя набагато краще, ніж місяць тому, все ж таки ідея поїхати на реабілітацію до санаторію виявилася дуже правильною. Я вже в редакції, так що, сподіваюсь, через місяць-два-три і рука остаточно повернеться до своїх кондицій.
На виборах у звязку з відсутністю в місті я, на жаль, не голосував, але українці в цілому і сумчани локально чудово впоралися і без мене))