Декілька років тому столичні журналісти влаштували невелике опитування, в якому громадян просили пояснити назву «Україна». Найбільш популярним виявилося думка про походження слова від «окраїни». Слово «Русь» у опитаних переважно асоціювалося з Росією. Однак насправді все далеко не так.
Звідки пішла Русь
Насправді поняття Русь набагато древніше, ніж Росія. Вперше воно згадується в сирійській хроніці VI ст. і стосується Північного Причорномор’я. Вірогідно, що на Середній Наддніпрящині цей етнонім мав також паралельну форму «рос»,
відображену аж донині в топоніміці цього регіону. Тут течуть річки Рось, її притоки Роська та Росава, яка має притоку Росавку, а також Росавиця (Роставиця). Густинський літопис свідчить, що назва Русь — «от реки глаголемая Рось». Деякі історики вважають, що руссю спочатку називалися антські воїни, а від них ця назва згодом перейшла на найпівденніший протоукраїнський союз племен — полян у трикутнику між Дніпром, Ірпенем та Россю.
Однак існує інша, так звана скандинавська версія. Її прихильники, здебільшого російські історики минулого і сучасності, вважають, що етнонім «рос» належав одному із скандинавських племен, які у VІІІ ст. прийшли на територію сучасної України і заснували державу. Ця версия спирається на ранню редакцію “Повісті временних лет”. Тим не менше, очевидно, що на час утворення давньоруської держави протягом VIII—IX ст. Назва “Русь” поширилася на всю Середню Наддніпрянщину, точніше — на Київщину, Чернігівщину і Переяславщину, які стали ядром т.з. Київської Русі. Згодом Руссю стали вважати всю Київську імперію, яка протягом двох століть колонізувала землі сучасних Білорусі, центральної Росії та частково Прибалтики. Київська Русь стала однією із найбільших держав тодішньої середньовічної Европи. Однак згодом міжусобні війни між нащадками Ярослава Мудрого та татаро-монгольська навала роздробили і фактично знищили цю державу. Однак назву Русь зберегла Галицько-Волинська держава, якою на під час її розквіту правив король Данило Галицький. В історичних документах сусідніх держав вона часто так і називається – «Королівство Русь».
В офіційних документах середньовічної Європи Україну все ще називали Русь, Рутенія або Роксоланія. Про це свідчать списки студентів провідних університетів Європи, в яких вчилося багато вихідців із території сучасної України. Назва «Русь» на означення України вживається ще за козацьких часів, коли назва «Україна» вже широко використовувалася. Европейські мандрівники, такі як Павло з Алеппо чи Гійом де Боплан називають Україну Руссю, а українців русинами або русами, відрізняючи їх від жителів Московського царства, яких до початку XVIII ст. знали тільки під назвою москвичів або москвинів, а країну під назвою Московія або Тартарія.
Україна не окраїна
Назва «Україна» вперше згадується у Київському літописі 1187 р за Іпатіївським списком. У ньому та у дещо пізнішому Галицько-Волинському літописі це слово вживається як синонім поняття «країна», «князівство», тобто окрема територія. Подібні аналогії є в інших слов'янських мовах, зокрема у сербській. Більшість українських дослідників, які простежують поширення назви “Україна”, вважають, що вона виникла саме як назва певного краю, середнього Подніпров'я. З розвитком Козаччини в ХVI ст. назва «Україна» стає географічною назвою козацької території, яка охоплювала широкі простори Наддніпрянщини - Правобережної й Лівобережної, де було розташоване Київське воєводство Речі Посполитої. З часом це поняття поступово поширюється на усю територію центральної України і використовується паралельно із назвою “Русь” або як синонім. При цьому тлумачення слова “Україна” як “окраїна” давно відкинута істориками, філологами і географами хоча б тому, що поняття “Україна” набагато старше від того часу, коли українські землі в московській державі могли назвати “окраїною”.
Назва задля амбіцій
Московська держава на землях північно-східної Русі виникла у ХІV ст. Більшість дослідників, у тому числі Карл Маркс, вказують на її спорідненість з монгольскими традиціями та великий етнічний вплив на формування народу Московії угро-фінських племен та татар. З поняттям “Русь” Московська держава не асоціювалася аж ніяк. Вперше її використав цар Іван ІІІ, який назвав себе “великим князем Московським і всєя Русі у намаганні продемонструвати рівність своєї влади із церковним патріархом. Цей титул зберігся і в його наступників, але країна назву не змінила. Народ Московської держави продовжував називати себе християнами або православними. Але амбіції московських царів панувати над світом на правах “третього Риму” (після Римської і Візантійської імперій) привели до того, що термін “Русь” став використовуватися наполегливіше. У 1655 р. московський цар Олексій приймає титул “Всея Великая, Малая и Белая Руси самодержец”, маючи на увазі територію нинішньої України і Білорусі. Таким чином він стверджував своє право на “спадок” Київської Русі. Але навіть після цього назва держави залишалася незмінною. Тільки цар Петро І, імперські амбіції якого були набули ще більш глобального характеру, після майже 20 років воєн зі Швецією вирішив перейменувати свою державу. В 1721 р. вона офіційно отримала назву “Руссия”, або “Руссийская імперія”, і лише пізніше, за його наступників, транформувався в назву “Росія”.
Все таки Україна
Звичайно, після цього поняття „Русь” щодо означення України втратило свій зміст. До того ж в Росії почали активно використовувати поняття “Малоросія” з підкресленим змістом меншовартості українців. Тому вже у ХІХ ст. представники української інтелігенції починають активніше використовувати назву “Україна”. Необхідність цього підкреслював Михайло Грушевський та інші українські історики. “Ми свого імені не зрікаємося, ми є руський нарід, і наша мова є руська мова, але щоби ніхто не міг баламутити що наш нарід і московський нарід - одно і те ж, ми називаємо себе українцями, наша історія одна, а їх друга”, - писав з цього приводу профессор Степан Томашівський. Поступово назва “Україна” щодо українських земель стала пануючою.

Дуже часто кордони тієї чи іншої держави не співпадають з межами проживання народу. Наприклад, велика угорська меншина досі проживає у Румунії та Україні, частина румунів мешкає у Болгарії, і т.п. Однак більше українців землі у ХХ столітті втратили хіба що німці.
Подарунок Польші: Підляшшя, Холмщина, Підсяння, Лемковщина
Території, що знаходяться між Західним Бугом, Дністром і Віслою, з ХІ–ХІІ ст. були заселені українцями. Звичайно, з часом сюди відбувалося проникненння польського етнічного елементу, але навіть в середині ХХ ст. більшість населення складали українці. В 1946-47 рр в результаті етнічних чисток територія була заселена поляками. Однак невеликі острівці українства на цих територіях все ще зберігаються.
Подарунок Білорусі: Берестейщина
Українці становили більшість на землях, розташованих на правому березі р. Прип’ять від впадіння її у Дніпро до сучасного білоруського міста Брест, яке тоді мало назву Берест. Від цього міста область і отримала назву Берестейщина. На початок ХХ ст. тут проживало майже 68% українців від загального складу населення, ще 20% складали евреї. Під час Української національної революції 1917-1920 рр. ця територія була включена в склад Української Народної Республіки. Підписавши Брестську угоду 1918 р., більшовицька влада визнала входження Берестейщини до УНР. Однак після закінченя Громадянської війни ці землі були включені до складу Брянської області.Однак після перемоги більшовиків у громадянській війні Берестейщина опинилася у складі радянської Білорусі. В результаті процесів денаціоналізації станом на 1989 р. кількість українців тут зменшилася до 7%.
Подарунок Росії: Стародубщина и частина Слобожанщини
На Стародубщині (південно-західна частина нинішньої Брянської області Росії) ще з часів Київської Русі жив українській етнос. Стародубщина знаходилася у складі різних держав, аж поки під час Визвольної війни під керівництвом Хмельницького 1648-1657 рр. не повернулася до складу України. Ще через 300 років, відповідно до Брестського миру 1918 р., Стародубщина визнавалася частиною Української Народної Республіки.
Історично Слобожанщина охоплювала набагато більші кордони, ніж сучасні державні між Україною і Росією на Сумщині, Луганщині і Харківщині. Вона простягалася до Дону і займала території сучасної Орловської, Белгородської і Курської областей Росії. Вона належала слобожанським козацьким полкам, які складалися із українців, що переселилися сюди під час визвольної війни 1648-1657 рр. Варто згадати тільки назву Новий Оскол, населення якого було переважно українським. За часів УНР кордони України охоплювали майже всю територію Слобожанщини, тут було створено такі адміністративні одиниці, як Подоння, Харківщина, Слобідщина, Донеччина. Частина Слобожанщини увійшла до Половецької землі та Полтавщини. Поза нею лишилися українські землі тільки навколо Мілерового і на лівобережжі Дону. Вони відійшли до козачого Великого Війська Дінського.
Подарунок Молдові: Придністров'я.
Українці здавна жили у нижній течії р. Дністер. На початок ХХ століття українське населення цих земель довкола мм. Рибниця і Кам’янка становило до 99%. Загалом же у Бесарабії українців жило до 25%. Однак у 1918-20 рр. Румунія захопила більшу частину цих земель. Однак після того, як у 1940 р. СРСР анексував ці території, Придністров'я за логікою мало повністю повернутися до УРСР. Однак переважила політична доцільність. Оскільки новоствореній Молдавській Автономній Радянській Соціалістичній республіці не вистачало території, вольовим рішенням Сталіна Придністров’я передали радянській Молдавії. Туди ж після Другої світової війни потрапила частина української Буковини. Зараз Придністров'я - самопроголошена республіка, у якій панує проросійський режим.
Подарунок Румунії: частина Буковини
Буковина, розташована між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії рр. Прут та Серет, здавна вважалася українською землею. Протягом віків її територія переходила від однієї до іншої держави, але етнічний склад залишався майже незмінним. У листопаді 1918 р Велике народне віче у Чернівцях прийняло рішення про входження Буковини до складу Української Народної Республіки. Але у результаті агресії Румунії Буковину включили до цієї держави. Після операції Червоної армії проти Румунії у 1940 р. північна частина Буковини знову повернулася до України. Однак частина її так і залишилась під владою Румунії.

Украина празднует свой двадцатый день рождения. По современным человеческим меркам это даже еще не совершеннолетие, по крайней мере, в горбачевские перестроечные времена в магазине водку давали только тем, кому исполнился 21 год. Зато в союзные времена смело давали автомат в руки восемнадцатилетним и отправляли умирать в Афганистан, Вьетнам и другие «братские» страны. Такие вот парадоксы: водку покупать и пить нельзя, а убивать и умирать - можно. Нужно ли удивляться, что после таких перекосов трудно сразу стать хотя бы нормальным? Так что наше государство еще очень-очень юное.
За двадцать лет Украине пришлось пережить всякое. Однако мы решили не останавливаться на плохом, не вспоминать хронологию политической жизни и т.п. Мы решили сосредоточить внимание на позитивном: достижениях, которыми Украина и украинцы могут гордиться. «Панорама» решила полистать страницы истории своей страны и найти двадцать событий, которые удивили мир, рассказали людям планеты Земля о нас как о конструктивных выдающихся личностях. Конечно же, это наш субъективный взгляд - каждый может назвать свои 20 мгновений, которые он считает главными в жизни страны. Именно на это мы очень надеемся: что вы пополните этот список своими героями.


1991 г. Рождение новой страны
Августовский путч в Москве стал катализатором процессов в Киеве. Многотысячная манифестация у стен Верховной Рады потребовала немедленного провозглашения Акта о государственной независимости страны. Верховный Совет собрался 24 августа и проголосовал за исторический документ, написанный недавним диссидентом Львом ЛУКЬЯНЕНКО. «За» сказали 350 из 362 присутствовавших депутатов. В зал торжественно внесли огромное сине-желтое полотнище государственного флага. Все, кто знал слова гимна, запели «Ще не вмерла України...».

1994 г. Баюл – олимпийская чемпионка
На Олимпийских играх в Лиллехаммере украинская фигуристка Оксана БАЮЛ завоевала золотую награду в женском одиночном катании. Она первая и до сих пор единственная олимпийская чемпионка независимой Украины в зимних видах спорта. Сразу после Олимпиады уехала в США, где работала по контракту в Лас-Вегасе. Оксана вернулась в Украину, где мечтает открыть детскую школу фигурного катания мирового образца. Ее победа стала одной из первых и самых важных позитивных информационных ласточек в мире на фоне ужасного экономического кризиса в Украине.

1995 г. Первый отечественный спутник
31 августа 1995 г. с космодрома «Плесецк» (Россия) с помощью ракеты–носителя «Циклон-3» был запущен украинский спутник «Січ-1». Это был первый украинский космический аппарат, искусственный спутник Земли, предназначенный для наблюдения за поверхностью планеты из орбиты в интересах хозяйственной деятельности и проведения научных экспериментов по исследованию ионосферы и магнитосферы.
Запуск продемонстрировал на весь мир возможности украинских конструкторов и ученых в создании сложной ракетно-космической техники, выход наших предприятий на мировой рынок космических услуг.

1996 г. Наши танки круче всех
Украина начала занимать лидирующие позиции в экспорте военной техники.
$300-милионный контракт на поставку суперсовременных украинских танков Т-80УД «Оплот» в Пакистан стал рекордом в мировом танкостроении. На протяжении многих лет технику подобного класса на подобную сумму и в такие сроки не продавали.

1997 г. Первый украинец в космосе
15 суток 16 часов 15 минут и 1 секунда - столько времени провел на орбите внутри американского корабля Columbia STS-87 гражданин Украины Леонид КАДЕНЮК. Вместе с ним в космосе были четыре американских астронавта и один японский. Во время полета украинец занимался искусственным опылением ростков сои и рапса с целью получения семян в условиях невесомости
После приземления космонавт какое-то время путешествовал по США, общался с украинской диаспорой, которая в нем души не чаяла. А потом вернулся в Киев, где представители мэрии увенчали героя и отныне почетного киевлянина лавровым венком и вручили ключи от трехкомнатной квартиры.

1997 г. Народный автомобиль на конвейере
Производство самого доступного, самого бюджетного автомобиля «Дэу Ланос» было запущено на ЗАО «ЗАЗ» в Запорожье. По итогам 2009 г. он стал абсолютным лидером продаж в Украине. Более 50% комплектующих и материалов производится в Запорожье. Автомобиль экспортируют в 9 стран.

1999 г. Украинцы на Эвересте без кислорода
8 мая 1999 г. мастера спорта международного класса Украины одесситы Владислав ТЕРЗИУЛ, Василий КОПИТКО и киевлянин Владимир ГОРБАЧ взошли на Эверест - 8848м - без использования кислорода. Это была первая национальная экспедиция на Эверест, которыми руководили заслуженный тренер Украины Валентин СИМОНЕНКО и заслуженный мастер спорта СССР Мстислав ГОРБЕНКО - один из первых украинцев, покоривший Эверест в 1990 г.

1999 г. Кока-кола и пепси отдыхают
Украинский газированный напиток «Живчик», запущенный в производство в 1999 г., стал суперпопулярным напитком и серьезным конкурентом мировым брендам. «Живчик» можно считать первым отечественным напитком и таким же популярным, как советские «Буратино» или «Тархун». Сейчас «Живчик» экспортируется в 25 стран мира.

2001 г. Игра «Казаки» покорила мир
Миллионы подростков и даже взрослых просиживают сутками перед экранами мониторов, не в силах оторваться от захватывающего сюжета игры «Казаки». В 2001 г. киевлянин Сергей ГРИГОРОВИЧ и три члена его команды покорили мир, дав волю воображению. За границей до сих пор не верят, что «Казаков» придумали всего четыре человека. В Америке над созданием подобных проектов работают более 100 человек.

2003 г. Начало эры Кличко
21 июня в Лос-Анджелесе КЛИЧКО-старший провел, пожалуй, самый важный бой в своей карьере. Его соперником был чемпион мира по самой престижной версии WBC Леннокс ЛЬЮИС, считавшийся лучшим боксером супертяжелого веса за последние десять лет. Победил британец, но всего лишь техническим нокаутом, поскольку рефери остановил бой после шестого раунда - у Виталия было сильнейшее рассечение левой брови. На самом же деле Кличко по ходу боя выигрывал у Льюиса по очкам. Тогда ещё мало кто мог предположить, что пройдёт каких-то восемь лет - и наступит полная гегемония украинских боксёров во всём супертяжёлом весе: Владимир и Виталий возьмут пояса победителей во всех пяти версиях.

2004 г. Руслана – лучшая на Евровидении
15 мая на 49-м фестивале «Евровидение» первое место заняла Руслана ЛЫЖЫЧКО с композицией «под этно» «Дикі танці». Это была первая победа украинских исполнителей на престижном фестивале, да и место проведения юбилейного (50-го) «Евровидения» определилось автоматически: им стал Киев. Победа Русланы на интернациональном песенном конкурсе позволила Украине еще целый год весьма успешно заниматься самопиаром на международной арене.
В подтверждение своим достижениям Руслана получила престижную премию World Music Award в Лас-Вегасе как самый продаваемый украинский артист в мире, а также награду Golden Record.

2004 г. Оранжевая революция
21 ноября в Украине прошел второй тур выборов президента Украины. Кандидатов было двое - Виктор ЯНУКОВИЧ и Виктор ЮЩЕНКО. Голосование прошло с массовыми нарушениями законодательства. В тот же вечер в Киеве на Майдане Независимости собрались тысячи людей, протестующих против фальсификации. Вскоре митинговали уже по всей стране – это была всенародная многомиллионная мирная акция протеста, поразившая весь мир. Еще никогда так много не говорили и не писали об Украине -украинцами восхищался весь мир.

2004 г. «Шева» и «Золотой мяч»
Андрей ШЕВЧЕНКО, игрок итальянского «Милана» и сборной Украины, стал первым футболистом независимой Украины, которого еженедельник France Football наградил «Золотым мячом» лучшего футболиста Европы. Кроме Шевченко лишь двое украинцев до этого удостаивались подобной чести. Это Олег БЛОХИН (1975 г.) и Игорь БЕЛАНОВ (1986 г.). Андрей Шевченко – единственный украинец, который побеждал в самом популярном турнире современного футбола – Лиге чемпионов.

2005 и 2010 гг. Каннские «ветви»
Игорь СТРЕМБИЦКИЙ стал первым украинцем, получившим «Золотую пальмовую ветвь» на Каннском кинофестивале. Он удостоился награды за короткометражку «Подорожні». Три года и всего 15 тыс. грн. понадобились 32-летнему выпускнику Киевского национального университета театра, кино и телевидения имени Ивана Карпенко-Карого для того, чтобы снять 10-минутную черно-белую ленту в Доме ветеранов и психоневрологическом интернате в Пуще-Водице. А уже через шесть лет «Золотая каннская ветвь» досталась украинке Марине ВРОДЫ за лучший короткометражный фильм «Кросс». В основу фильма вошли детские воспоминания об уроках физкультуры.

2007 г. Украине отдали ЕВРО–2012
Большая дипломатическая победа, признание заслуг страны и вера в ее перспективу - 18 апреля Украина вместе с Польшей получили право на проведение футбольного чемпионата Евро-2012. Ликование было всенародным. Болельщики предвкушали матчи, которые будут проходить на украинских стадионах, бизнес подсчитывал прибыль, политики получили очередную «перемогу». Тогда еще никто не догадывался, что отведенных на подготовку к чемпионату пяти лет Украине может и не хватить, в которой кризис следует за кризисом, власть разделена на противоборствующие кланы, а коррупция бьет мировые рекорды.

2008 г. Украинцы завоевали Китай
На Олимпиаде в Пекине команда Украины завоевала рекордное за свою историю количество медалей – 27. А ещё приятно удивила украинская паралимпийская дружина, занявшая четвертое место в неофициальном командном зачете среди 147 стран. В активе спортсменов с физическими ограничениями оказалось 74 медали, из которых 24 золотых. Самыми яркими победами стали мировой рекорд Лидии СОЛОВЬЁВОЙ в пауэрлифтинге (105,5 кг при росте 128 см и весе 39 кг) и феерическая победа футболистов.

2009 г. Мировые сенсации от харьковских учёных
Ученые из Харьковского физико-технического института представили первые в истории науки снимки атома. Для из получения ученые использовали электронный микроскоп, который фиксирует излучение и поля. Физики последовательно разместили десятки атомов углерода в вакуумной камере и пропустили через них электрический разряд в 425 вольт.
В том же году ученые научно-технологического концерна «Институт монокристаллов» вырастили самый большой в мире кристалл – его масса составляет 540 кг. Для создания кристалла была применена разработанная новая технология с низким уровнем просвечивания, благодаря которой кристаллы за 18-19 суток вырастают до полуметра в диаметре. Несмотря на жесткую конкуренцию на мировом рынке, харьковчане успешно продают свои кристаллы заказчикам из многих стран Европы, Америки, Китая и Японии.

2009 г. Кубок УЕФА едет в Донецк
21 мая 2009 г. ликовали все украинские футбольные болельщики - донецкий «Шахтер» стал первым украинским футбольным клубом, который завоевал кубок УЕФА! В финальном матче в Стамбуле наши футболисты обыграли немецкий «Вердер» со счетом 2:1. Это первый европейский кубок, выигранный во время независимости.


2010 г. Уникальная операция
13 апреля 2010 г. в Научно-практическом медицинском центре детской кардиологии и кардиохирургии (Киев) впервые в мире провели уникальную операцию: Марийке САВОН (3,5 месяца) удалили огромную опухоль на левой части печени и исправили сложнейший порок сердца. Операцию провели бригады лучших медиков Национального института рака и Научно-практического медцентра детской кардиологии и кардиохирургии.

2010 г. Врачи восстанавливают органы
За годы независимости украинские врачи освоили уникальную методику работы со стволовыми клетками. Это не только чудесное средство для сохранения молодости, но и реальное спасение людей от страшных болезней. Стволовые клетки помогают победить сахарный диабет, цирроз печени, бесплодие, рассеянный склероз. А для пенсионера Ивана СОЛОДКОГО из Винницкой области из стволовых клеток в феврале 2010 г. вырастили новые кровеносные сосуды. Если бы операцию вовремя не сделали, пациенту пришлось бы ампутировать ногу.