Я на собі теж відчув, що це таке, коли до мене в хату вриваються 200 озброєних до зубів бійців спецпідрозділу, які шукають якийсь кримінал. Моя родина за власні кошти, не залучаючи державних коштів, займається соціальним проектом по усиновленню та підтримці дітей. Якщо хтось незаконно перетне межу нашого соціального проекту (особливо на фоні історії з Межигір'ям), то я перший скористаюся своєю недоторканістю.
Цей процес відбувається у теперішній час. Мені неприємно, що структура, збудована Юлією Володимирівною, на її здоров’ї, на її духові, на її цінностях, зараз переводиться в меркантильні цінності потрапляння у Верховну Раду та отримання там грошей. Для мене це неприємно.
Мені пропонували, але не зараз, бо вже мене добре вивчили. Коли я тільки прийшов у Верховну Раду, мені пропонували посаду міністра сім’ї, молоді і спорту з певними фінансами. Я про це відверто сказав нашій команді. Я був здивований, що це відбувалося. Я пережив це. І таке питання більше не піднімалося і мені вже не пропонували нічого.
Я ніколи не був прихильником того, щоб хтось замість мене визначав, чи я опозиціонер, чи ні. Це моя особиста позиція. Зараз я знаходжуся в опозиції і заявляю про це. Якщо хтось хоче замкнути на собі ковдру опозиції і вішати на всіх інших ярлики, то в мене до нього велике запитання. Ми не працюємо на чиюсь дискредитацію. Інші рахують, що набагато легше зараз бити один одного, а не бити владу, яка може дати здачі.
Зараз усім треба зрозуміти, що боротися треба проти влади.
Розкажу один випадок. В селі ми розбудовуємо будинок культури, напроти нього стоїть пам’ятник Великої Вітчизняної війни. Відповідно для молоді там зручно сісти, випити пива. Цю ситуацію треба міняти. В селі вирішили побудувати інший пам’ятник, якого ніде немає – у вигляді хреста, сторони якого символізують голодомор, Велику Вітчизняну війну, Афганістан і Чорнобиль. Після цього ми хочемо перенести старий бетонний пам’ятник на кладовище. Приїхала прокуратура із забороною будівництва нового пам’ятника, вказуючи на те, що в нас ніби немає паспорту будівництва. Ми попросили дати нам документ про те, що прокуратура заборонила нам будувати пам’ятник Великої Вітчизняної війни. Вони сказали: «Ви що нас дурнями рахуєте?!»
Це не все. Ми встановили державний прапор. Голову сільради викликали, щоб спитати, за які кошти це зроблено і де рішення про його встановлення. Доходить до маразму!
Коли я був у партії «Батьівщина», це питання не розглядалося. Мені було дивно, коли він потрапив до нас.
Думаю, що таким людям як Волков вже треба займатися якимось родинними цінностями. Це людина вчорашнього дня, це людина вже навіть не «Кока-Коли».
Приїжджають багато друзів, родичів. Ми знаходимося у селі у Сквирському районі, де ми побудували храм. Відстоюємо всеночну службу. Потім спілкуємося. Це душевне велике свято.
Я підтримую піст з 2003 р., як став міським головою. До 20 років я не вживав навіть пива, а коли став міським головою, то, нажаль, прийшлося вживати алкоголь. Тоді я став приділяти великої уваги здоров’ю, а зараз перейшов на духовність. До цього треба прийти кожній людині, не треба це нав’язувати, це треба відчути, зрозуміти.
Це свято для мене дуже важливе, чекаю його із натхненням. Бажаю усім, щоб в цей нелегкий, але дуже важливий день ми зробили аналіз своїх дій і намагалися не «їсти» один одного.
Під настрій. Не можу сказати, що мені подобається тільки класика чи тільки рок. В останній час так хочеться тиші, тому намагаюся насолоджуватися тишею і можливістю не дивитися телевізор. Багато хто з моїх друзів відмовились дивитися телевізор і стали почувати себе набагато здоровішими фізично і морально.
Звичайно. Я приїжджаю у своє місто Сквира (18 тис. населення) і прямо дивлюся усім у вічі. Коли я став мером, у нас не було гербу, не було меж міста, генплану. Була комунальна заборгованість більше 1 млн грн. Не було потрібних комунальних підприємств.
За чотири роки, поки я працював там, місто перестало бути дотаційним, і стало віддавати 50% зароблених коштів у держбюджет. Ми закупили нові машини для вивозу сміття, бульдозери ті іншу техніку для ремонту доріг, ми провели освітлення.
Зараз у Сквирі інший мер. Неприємно, коли приходе інформація, що у Сквирі всю техніку виставили на продаж, бо нерентабельно її утримувати. Росте заборгованість по зарплаті. Прикро.